Scire leges non hoc est verba eārum tenēre, sed vim ac potestātem — Знание законов заключается не в том, чтобы помнить их слова, а в том, чтобы постигать их смысл.

крылатое выражение
І-ІІ ст. нашей эры, Рим

Причинение морального вреда или сколько стоят страдания

Практический подход к определению стоимости морального вреда
ЮрГазета, № 26 от 25.06.2013

Не всі зобов’язання, що виникають у правовому суспільстві є бажаними та прогнозованими для сторін. Досить часто обов’язки щодо вчинення певних дій або право вимоги такого вчинення виникають неочікувано. Прикладом таких зобов’язань є зобов’язання щодо відшкодування моральної шкоди.

Можливість отримання відшкодування за завдані душевні та фізичні страждання реалізована чинним законодавством з 1993 року у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій» від 06.05.1993 року № 3188-ХІІ. Тобто, з цього часу учасники навіть незначного правопорушення із завданням фізичних чи душевних страждань, хоча б одній особі, стають сторонами правовідносин з відшкодування моральної шкоди.

Мова щодо наявності моральної шкоди може йти у випадку, якщо:

  • існує фізичний біль та страждання, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом чи/або іншим ушкодженням здоров’я;
  • існують душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
  • існують душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи фізичним пошкодженням майна;
  • існує приниження честі та гідності, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Отже, моральна шкода може бути завдана як фізичній, так і юридичній особі. Проте практика стягнення моральної шкоди відносно юридичної особи досить незначна, у зв’язку з чим більшу зацікавленість викликає розгляд практики стягнення моральної шкоди за участю фізичних осіб.

Основним питанням, що виникає в даній категорії правовідносин, є питання визначення грошового еквіваленту душевних страждань.

Так яким же чином оцінити біль, страждання, втрату? У цьому випадку більшість юридичних консультантів застосовують принцип: «Просіть вдвічі більше – отримаєте бажане». Взагалі, використання цього принципу є можливим, проте, все таки, бажано обґрунтувати розмір відшкодування моральної шкоди, чим надати постраждалій особі реальну перспективу її отримання.

Саме таке обґрунтування доцільно надати до суду. Адже при визначенні розміру моральної шкоди суд досить обмежений в критеріях та інструментах, що необхідні для її визначення. Основними законодавчими критеріями визначення розміру відшкодування моральної шкоди у суді є критерії, передбачені статтею 23 Цивільного кодексу України, а саме:

  • характер правопорушення;
  • глибина фізичних та душевних страждань;
  • погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
  • ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди;
  • інші обставини, які мають істотне значення;
  • вимоги розумності та справедливості.

При цьому слід зазначити, що висновки суду, засновані на вказаних критеріях, не завжди є достовірними і часто здійснюються судом майже навмання. Як видно з критеріїв, вони є об’єктивними щодо обставин справи, та недостатньо враховують особу потерпілого та її психофізичний стан. А також сприйняття суддею душевних переживань іншої особи є досить суб’єктивним. Виходячи із вищевикладеного не варто розраховувати на належне визначення суддею моральної шкоди, а тим більше на реальну оцінку її вартості.

Зрозуміло, що кожна людина відрізняється одна від одної своїми життєвими цінностями, моральними якостями, стійкістю до перенесення стресових ситуацій. Тож, наслідки завдання моральної шкоди кожній окремій особі є індивідуальними: для одних осіб пережиті фізичні чи душевні страждання є незначними, для інших – ті ж самі страждання – можуть мати глобальний вплив та наслідки.

На думку авторів, завдану моральну шкоду слід розглядати в двох аспектах:

  • моральна шкода, яка не може бути компенсована взагалі (спогади, сумування, біль втрати, неможливість повернення ідентичного блага);
  • моральна шкода, яка може бути відшкодована за допомогою проведення заходів психокорекцій, спрямованих на відновлення морально – психологічного благополуччя потерпілої особи до первісного рівня, тобто реабілітаційних заходів. Перелік таких заходів може бути визначено експертом або лікарським висновком.

Саме визначення вартості здійснення дій щодо реабілітації постраждалої особи та повернення її у первісний стан може бути способом конвертації душевних страждань у грошову суму. Таку оцінку з урахуванням переліку та тривалості реабілітаційних заходів, їх інтенсивності з найбільшою точністю може здійснити спеціаліст відповідної галузі – психології.

Так що ж необхідно врахувати для визначення розміру моральної шкоди?

В даному випадку оцінці відповідним спеціалістом підлягає психофізіологічний та матеріальний стан потерпілого, а саме з’ясовуються характеристики особи потерпілого до вчинення правопорушення, що завдало моральної шкоди та зміни, які відбулися у поведінці потерпілого, життєвих зв’язках,цінностях, моральних якостях та понесених ним майнових втратах після вчинення відносно нього правопорушення.

Джерелами отримання вищезазначеної інформації можуть бути:

  • розповідь потерпілого та його близьких родичів;
  • пояснення свідків;
  • лікарський висновок;
  • експертний висновок та інше.

Після визначення дійсного стану потерпілого, який є наслідком завдання йому моральної шкоди, спеціалістом визначається перелік дій, необхідних для повернення потерпілої особи до первісного положення. Такими заходами можуть бути психологічні консультації, курси індивідуальної психотерапії, санаторно-курортне оздоровлення тощо.

Таким чином, вартість моральної шкоди дорівнює загальній вартості здійснення реабілітаційних заходів щодо потерпілої особи з метою зменшення її душевних страждань.

Враховуючи вищевикладене, у разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність визначення та стягнення завданої моральної шкоди, доцільно в порядку підготовки матеріалів до суду та формування доказової бази, залучити до визначення вартості моральної шкоди спеціаліста з галузі психології. Висновок спеціаліста з обґрунтуванням оцінки моральної шкоди забезпечує більшу імовірність задоволення вимог про стягнення шкоди.

Наталья Черкес,
Партнер, юридическая фирма MGC Partners
Юлия Махортова,
Партнер, юридическая фирма MGC Partners